Треби

ЦЕРКОВНІ ТРЕБИ:

Настоятель Храму разом із парафіянами роблять усе можливе, щоби кожна віруюча людина, а особливо та, яка прийшла до церкви вперше, у Свято-Покровському  Храмі нашого міста відчула на собі благодатний Божий мир, який змінює людину на краще і дає бажання ставати доброю людиною. Правильний підхід і шанобливе ставлення до кожної людини є одною з найголовніших засад нашого Храму. Скільки людей відвернулися від Церкви лише за те, що їх зацькували докорами за дрібниці, які для Бога не важливі, коли вони вперше переступили поріг храму. Для Бога важливо, що людина до Нього прийшла і навернулася, а не те, яка у неї спідниця або довжина штанів та чи не нафарбовані уста і непокрита голова! У нас не сварять церковно-неосвічених людей за їхнє незнання церковних правил. Для нас не важливо у якому вигляді людина вперше переступила поріг Божого Дому – бо головне, що людина до церкви прийшла і, першим, що вона має відчути, це Божу присутність, а не нескінченну кількість зауважень і докорів. Відчувши себе в храмі Божому як удома, людині закортить прийти ще і ще, тоді вже й навчимо і підскажемо, усього, чого має знати вірянин. 

Приготування Святих Дарів для Причастя здійснюється на Євхаристії, тому це таїнство і має подвійну назву – Причастя, чи Євхаристія.

Євхаристія у перекладі з грецької значить подяка. В цьому основоположному таїнстві Церква приносить подячну, похвальну, умилостивлюючу й молитовну жертву Богові за спасіння всіх людей – живих і померлих. Громадське богослужіння, на якому здійснюється Євхаристія, називається літургією (від грец. літос – громадський, ергон– служба). На відміну від інших богослужінь (ранньої, вечірні, часів), де Господь наш Ісус Христос присутній однією Своєю благодаттю, тут Він перебуває безпосередньо, дійсно Пречистим Тілом Своїм і Святою Своєю Кров’ю, і не тільки перебуває, але й живить ними віруючих. Причащаючись Страшних Христових Таїн, ми уподібнюємося до святих апостолів, зібраних на Тайну вечерю, де Господь встановив таїнство Святого Причастя. Але ще до цього апостоли Христові чули слова свого Вчителя про таїнства Тіла й Крови Його: “Істинно, істинно кажу вам: якщо не будете споживати Плоті Сина Людського і не питимете Його Крови, то не будете мати життя в собі. Хто їсть Мою Плоть і п`є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день. Бо Плоть Моя – є істинною їжею, і Кров Моя є істинним питтям. Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому” (Ін. 6, 53-56).

В таїні Боговтілення Господь Ісус Христос входить у світ, співстраждає йому, приймає на Себе весь світовий тягар зла. Страждання сина Божого – це не просто страждання вмирання, болю й скорботи, а незбагненне ототожнення Його з пропащим людством. Світлий і чистий, Він поринає в пітьму людського життя, безгрішний, Він бере на себе гріхи світу. Ніякі людські слова, ніякі поняття не можуть вмістити цієї таїни. Можна тільки сказати, що як створення світу було торжеством Любови Божої, так і страждання Богочоловіка стали найвищим проявом цієї Божественної Любови до людей. “Нас ради, людей, і нашого спасіння” був здійснений цей подвиг. Те, що звершилося на Голгофі і в саду Йосифа Аримафейського, не змінило зовнішнього, видимого ладу речей. Але в потаємних глибинах світу здійснився найвеличніший переворот. Ворота в небо, зачинені гріхопадінням людей, знову відкрилися, бо Богочоловік Ісус Христос відновив гармонію Неба і Землі, Творця і Творіння. Але гармонія ця відкривається тільки тим, хто приймає Жертву і Подвиг Сина Божого, тим, хто знаходить у цьому “шлях, істину й життя”.

Незбагненною для нас залишається Голгофа, страждання, смерть, сходження в пекло, Воскресіння. Тільки любов і віра можуть відкрити нам цю таємницю, тільки готовність всім своїм єством прилучитися до неї. Господь Ісус Христос – Заступник за людство, торжествуючи над переможеним Ним злом, над стражданням і смертю, веде за Собою тих, хто любить Його. Жертва звершилась один раз в Єрусалимі, але її рятівна сила простягається на весь світ і на всі часи до кінця віку. Вона є надчасова таїна, і участь у ній – знак нашого слідування Христу.

Для того, щоб кожен з нас міг засвоїти плоди спокутної Жертви, Спаситель благоволить з’являтися серед нас, у святих храмах Божих, у вигляді Безкровної Жертви, яка має таку ж умилостивлюючу силу перед Богом Отцем, як і Жертва Хресна. Як тоді на Хресті Він попросив для нас прощення гріхів, помилування й освячення, так і тепер, в силу Своєї хресної смерти, Він продовжує клопотатися за нас перед Богом Отцем. Так Христос “одним піднесенням назавжди вдосконалив тих, що освячуються” (Євр. 10, 14).

Тілу і Крові Господа Ісуса Христа в таїнстві Євхаристії потрібно віддавати особливу пошану і святобливе поклоніння, бо яким поклонінням ми вшановуємо Самого Спасителя, таким зобов’язані шанувати і Тіло й Кров Христові.

Церковні правила подавання віруючим Святих Таїн

1. Ніхто ні в якому випадку не повинен в один і той самий день двічі причащатися.

2. До таїнства святого Причастя християни повинні підготувати себе говінням – постом, молитвою, відвідуванням вечірньої й інших служб, примиренням зі всіма і сповіддю.

3. До шестирічного віку включно діти причащаються без сповіді, а немовлят причащають тільки під одним виглядом – Крови, тому їх не приєднують на літургії Ранішосвячених Дарів, коли в Чаша наповнена вином, не перетвореним на Кров Христову.

4. Немовлят, підносячи до Чаші, потрібно тримати лежачи на правій руці і так причащати.

5. Дітей, що не досягли семи років, вдома причащати не можна, оскільки чин Причастя хворих запасними Дарами неприйнятний для дітей вказаного віку.

6. Не допускаються до Причастя подружжя, що мали під час говіння подружні стосунки і жінки в період місячного і післяпологового очищення.

7. Причасники повинні підходити до Чаші побожно і в глибокому смиренні, склавши на грудях навхрест руки так, щоб права рука була зверху. Приймати Святі Таїни треба стоячи, взяти в рот і одразу проковтнути їх. Святе Причастя не пережовувати, а при потребі розтерти язиком до піднебіння. Потім запити їх теплотою з антидором. Після Причастя забороняється спльовувати слину у цей день заради прийнятих Святих Таїн.

Літургія – сімейна трапеза нашого народу

Нагадаємо собі про те, що наша Літургія походить від ритуальної трапези старозавітної Пасхи. Саме в час цієї Священної Вечері і для повного здійснення закладеного в ній значення Ісус Христос сотворив Свою Жертву, приношення Свого Тіла і Крови на споживання вірним дітям Своїм. Прийти на літургію – це значить ніби сісти за загальну Трапезу всієї християнської сім’ї на чолі з Ним, щоб разом спожити цей Небесний Хліб.

Все в Літургії продовжує нагадувати трапезу: для неї потрібен стіл (це престіл, звичайно кам’яний чи дерев’яний). Також необхідні покривала (вбрання престолу і покрови). Потрібні таріль – дискос, на який кладеться пожива, і чаша для пиття – святий потир. Особливо необхідні хліб і вино, а також розпорядник трапези – священик чи єпископ.

Літургія – це істинна трапеза, мета якої – з’явлення і прийняття Поживи, тобто Тіла і Крови Христових, хліба і вина, перетворених Духом Святим. Христос міг би обрати для Євхаристії речі, більш дорогоцінні, ніж хліб і вино, більш вишукану страву. Але Він віддав перевагу звичайній страві, що підтримує людське життя, доступній простим людям, тим, хто знає голод і спрагу, утамовувані хлібом і розведеним водою виноградним вином. Христос прямо сказав: “Бо Плоть Моя – є істинною їжею, і Кров Моя є істинним питтям”. (Ін. 6, 55) і “якщо не будете споживати Плоті Сина Людського і не питимете Його Крови, то не будете мати життя в собі.” (Ін. 6, 53). Святі Дари, якими ми причащаємося, є Божественною Поживою, що приєднує нас до Життя Вічного. Людина за столом їсть звичайний хліб і, перероблюючи його у своєму організмі, перетворює на щось живе, на клітини свого тіла. Тут, навпаки, живе начало – це Самі Святі Дари; ми причащаємось їх і змінюємося тією мірою, якою добровільно піддаємось їх дії, а також мірою своєї духовної чистоти.

Коли залізо розігрівають у вогні, воно набуває сяйва і жару вогню і саме стає вогненним, зберігаючи при цьому свою природу, сутність. Щось подібне відбувається і з християнином, що причащається Тіла і Крови Христових. Він стає єдинокровним Христу, “вростає у Христа”, починає жити Божественним життям. У силу цього апостол Павло і міг написати: “Вже не я живу, а живе в мені Христос” (Гал. 2, 20).

Ось чому Церква, дотримуючись слів свого Голови, щоденно закликає всіх вірних дітей своїх до Євхаристійної трапези. Регулярно причащатися для віруючого так само необхідно, як їсти і пити, інакше вичерпаються обмежені духовні сили людини. Ця Пожива потрібна і дітям у життєвій боротьбі, що для них починається. Тому Православна Церква допускає до Причастя і немовлят, що їх приносять на руках віруючі батьки і хрещені. Літургія – це момент зустрічі християн, зібрання дітей однієї сім’ї, дітей Божих, що об’єднуються навколо одного з них, свого пастиря, який поставлений їхнім опікуном, і разом з тим, священнодіючи, являє собою Христа.

Хліб і вино самі по собі становлять символ єдности. Дійсно, хліб готується з тіста, тобто з великої кількості зерен пшениці, розмелених на борошно, потім змішаних з водою і закваскою, що вже являє собою єдине ціле, єдність. Вино отримують з безлічі ягід винограду. Так і всі християни з’єднуються в одне велике єдине Тіло, Голова якого – Христос.

Християнин, що не любить своїх братів, – просто лицемір, бо коли хтось каже: “Я люблю Бога”, а брата свого ненавидить , той говорить неправду…” (1 Ін. 4, 20). В Посланні своєму апостол Іоан додає: “Любов пізнали ми з того, бо Він поклав за нас душу Свою; і ми повинні класти душі свої за братів” (1 Ін. 3, 16).

Християни – це одна душа в одному тілі, і Бог у цій душі. Тому один потік Божественного благодатного життя тече у всіх християнах, що утворюють тіло церковне. Ця єдність стає ще тіснішою кожного разу, коли вірні спільно причащаються за літургією. Вони п’ють з одного Божественного Джерела, і від того примножується у них Божественне життя і зростає любов до всіх ближніх.

Можна сказати прямо: два християнина, що належать до різних народів, рас, займають різні місця у суспільній структурі, все-таки об’єднані між собою більш тісно, ніж члени однієї нехристиянської сім’ї, незважаючи на їхні кровні зв’язки. Якби один християнин був на полюсі, а інший – на екваторі; якби вони були розділені двадцятьма віками історії, у них, як в учнів Христових, – одне й те саме Божественне життя; вони єдині. От де пояснення величі Вселенської Святої Апостольської Церкви, дійсної її вселюдськости, що пам’ятає і любить кожного свого члена без обмежень.

Молитовна підготовка християн до сповіді і причастя.

Тим, хто бажає причаститися, потрібно достойно підготуватися до цього Святого Таїнства. У ці дні говіння тілу приписується суворий піст (без вживання м’яса, молока, яєць, риби). Розум не повинен розсіюватися на життєві дрібниці. Напередодні Причастя треба бути на вечірній службі і прочитати вдома крім звичайних вечірніх молитов Правило до Святого Причастя, а саме канони Ісусу Пресолодкому, Божій Матері, і Ангелу Охоронителю (вечірнє правило). Зранку прочитують вранішні молитви і Послідування до святого Причастя з молитвами до Святого Причастя (ранкове правило). Після опівночі вже не їдять, не п’ють і не курять, бо прийнято приступати до Таїнства Причастя натщесерце. Зранку потрібно обережно почистити зуби, щоб ненароком не ковтнути води. Перед Причастям необхідно висповідатися зранку на Літургії.

Таїнство ХРЕЩЕННЯ

(Щоденно за попередньою домовленістю)

Кожне Хрещення, яке відбувається у нашому храмі є індивідуальне, тобто, це Ваше особисте родинне свято, на якому відбувається приєднання до Церкви Христової тільки Вашої дитинки. Виключення є лише тоді, коли відбуваються родинні хрещення, коли хочуть похрестити декількох своїх дітей одночасно. Хрещення у нашому храмі є індивідуальним тому, що воно єдине, тобто охрестити людину можна лише один раз у житті, воно, як і тілесне народження, може статися тільки один раз. І саме тому – це велике свято для похресника і його родини. Практика показала, що під час масового Хрещення дітки здебільшого заважають один одному і від плачу однієї дитини починають плакати усі інші. Тоді вже не чути ані слів молитов, ані настанов священика. Та, коли Ваша родина сама, то тут уже ніхто нікому не заважає: Ваша дитинка тихо поводиться – слава Богу, кричить підспівуючи священику, також – слава Богу, адже це Ваше рідне дитя. Хрестити дозволяється у будь-який день протягом цілого року. Тут обмежень, які існують, наприклад, для Вінчання, не має. Чи то піст, чи не піст, будень чи вихідний – хрестити можна завжди.

Таїнство Хрещення і Миропомазання здійснюється у будь-який день року за попередньою домовленістю. Кожне Хрещення відбувається ІНДИВІДУАЛЬНО у зручний час (зазвичай, між 11:00 та 16:00 годинами).

Наша церква опалюється у холодну пору року.

Для Хрещення необхідно мати:

1. Хрестик, натільний на ланцюжку або мотузці.  (можна купити в церкві)

2. Крижму (біле полотенце).

3. Хрещених батьків (кумів). Вони мають бути хрещені, православні і між собою не одруженими.

4. У церкву приноситься торт пляшка червоного вина ,одна хлібина і одна пляшка олії

Купити в лавці:

  1. Свічки.
  2. Свідоцтво про хрещення.

На Хрещення приходять:

1. Рідні батьки (мати тільки по закінченні 40-ка денного очищення після народження дитини).

2. Хрещені батьки (охрещені, православного віросповідання та ті, що не перебувають між собою у шлюбі).

3. На Таїнстві можуть бути присутні усі бажаючі (рідні, друзі, знайомі).

– похресника слід вдягати так, щоб можна було легко оголити груди і стопи ніг

– рідні та хрещені батьки повинні мати на собі хрестики (як і взагалі усі православні християни)

– необхідно прийти завчасно до часу Хрещення (на 10 хвилин раніше)

– відео та фото-зйомка дозволяється.

-для маленької дитини необхідно взяти соску, водичку.

Недопустиме друге (повторне) Хрещення, а також, щоб хресними батьками однієї дитини були чоловік і жінка в шлюбі між собою або наречені, що бажають у майбутньому одружитися.

Для того, щоб записатися на хрещення Вам необхідно прийти у храм і узгодити із свічницею (та що продає свічки) дату та час.

 Таїнство ВІНЧАННЯ:

Вінчання (Шлюб) є таїнство, в якому наречений і наречена при добровільній обіцянці вірності одне одному перед священиком і Церквою, благословляються на подружнє співжиття на зразок союзу Христа з Церквою, і їм випрошується і подається благодать Божа для взаємної допомоги й чистої однодушності, і для благословенного народження та християнського виховання дітей. Саме цю важливу подію у родинному житті ви можете здійснити в Свято-Миколаївському храмі.

У нашому храмі вже багато молодих, та старшого віку християн, об’єдналися у єдине ціле та повернулися, щоб охрестити своїх, народжених у шлюбі, діточок. А багато хто з молодят стали постіними парафіянами нашого храму й почали вести духовний спосіб життя.

Таїнство Вінчання здійснюється у понеділок, середу, п’ятницю та неділю за попередньою домовленістю. Кожне Вінчання відбувається індивідуально у зручний для віруючих час (між 11:00 та 16:00).

Для Вінчання необхідно мати:

  1. Ікони вінчальні – (Спаситель і Богородиця).
  2. Рушники для ікон – 2 шт.
  3. Рушник під ноги -1 шт.
  4. Рушник пов’язувати руки – 1 шт.
  5. Хусточки малі (розміром з носові) – 4 шт.
  6. Обручки.
  7. Вінчальні свічки.
  8. Вино (червоне  Кагор) і торт.

Ікони, вінчальні свічки,свідоцтво про вінчання.

та набір рушників можна придбати у церковній лавці, котра знаходиться на території храму.

Духовна підготовка до Вінчання – Сповідь і Причастя:

Як і до кожного церковного таїнства, найкращою і необхідною підготовкою до таїнства вінчання є піст та молитва. За традицією, молоді за тиждень до вінчання приходять до храму, щоб посповідатися та причаститися Святих Христових Тайн (як підготуватися до сповіді і причастя вам розкаже священик).

Тож, перед Вінчанням необхідно підготуватися через Сповідь і Св. Причастя. Як це зробити читайте в розділі ТАЇНСТВО ПОКАЯННЯ (СПОВІДІ) і в розділі ТАЇНСТВО ПРИЧАСТЯ. Молитви перед Причастям читайте в розділі Послідування до Св. Причастя та Молитви перед Св. Причастям.

Отже, перед Вінчанням нареченим необхідно:

  1. Прийняти таїнства Сповіді (Покаяння) і Причастя.
  2. Молоді і свідки повинні мати на собі хрестики.
  3. Необхідно прийти завчасно до часу Вінчання (на 15 хвилин раніше). Дозволяється відео і фотозйомка в храмі.
  4. Паспорти,свідотство про одруження

Оплата: пожертва на храм і на оплату хору – 600 грн. (за можливістю).

Для того, щоб записатися на вінчання Вам необхідно прийти у храм і узгодити із свічницею (та що продає свічки) дату та час.

 

ОСВЯЧЕННЯ КВАРТИРИ:

(щоденно за попередньою домовленістью)

Необхідно мати:

  1. Ікони на столі.
  2. 4-и склянки з крупами.
  3. Рюмка олії
  4. 5 свічок + свічки на кожного присутнього.
  5. Хлібина.
  6. Кагор
  7. Олія
  8. Хустка або рушник під Євангеліє.Запрошуємо всіх парафіян та жителів до спільної молитви!Короткі відомості парафіянам.Хрещення  та Вінчання звершуються в храмі.Похорон (Богослужіння над новопредставленним) за узгодженням.

    Також, ви маєте можливість подати записки за здоров’я та за упокій на найближче Богослужіння.

    Можливі додаткові Священнозвершення та благословіння (в тому числі: освячення будинків, квартир, офісів, підприємств,земляних ділянок, автотранспорту та інш…) за домовленістю.

    Кожне недільне Богослужіння супроводжується молебними проханнями та молитвами на різні потреби згідно розкладу:
    1. за недужих та немічних;
    2. на благі починання;
    3. примноження любові та добавлення розуму;
    4. подячний;